“Я зрозумів сенс життя”: у Краматорську презентували збірку творів Степана Чубенка

Краматорськ став сьомим містом, де відбулася презентація книги.

Сьогодні, 11 листопада, Степану Чубенку могло б виповнитися 27. Але йому назавжди залишилося 16 - російські терористи вбили голкіпера краматорського “Авангарду” влітку 2014 року. Напередодні дня народження хлопця у громадському просторі "БезМеж" відбулася презентація збірки його творів “Я зрозумів сенс життя”.

Рідний Краматорськ став сьомим містом, де вона відбулася. Протягом 2023-2024 років книга побувала у Києві, Львові, Рівному, Івано-Франківську, Тернополі та Полтаві.

Чим цікавився та займався Степан Чубенко

В анотації до збірки читаємо, яким різноманітним було життя юного краматорця, - від підліткового захоплення греко-римською боротьбою і грою у футбол до театральної та суспільно-політичної діяльності.

Приміром, якби не початок “русской весны” у Краматорську навесні 2014 року, Степан Чубенко міг би стати успішним актором. У своїй рідній 12 школі юнак проявляв неабиякі акторські здібності, - жоден шкільний захід не обходився без нього. На момент початку російсько-української війни хлопець мав плани дебютувати у спектаклі місцевого театру “Еспада”. На жаль, цим планам не судилося втілитися у життя.

У листопаді 2013 року після початку Революції Гідності у Києві Степан Чубенко проявив свою політичну позицію. Хлопець брав участь у мітингу проти тодішнього президента України Віктора Януковича в Краматорську. З початком “русской весны” долучився до партизанщини у своєму рідному місті. Одним із яскравих прикладів його боротьби стало зняття “прапору днр”, який тоді висів на центральній площі Краматорська. Нині цей історичний експонат перебуває на території Музеї Степана Бандери у місті Косів, що на Прикарпатті.

Після звільнення Краматорська від росіян у липні 2014-го, Степан Чубенко вирушив до Києва, маючи намір долучитися до лав захисників України у складі одного з добровольчих батальйонів. По дорозі додому, хлопця затримали представники “днр” та після жорстоких катувань вбили.

На запитання журналіста Kramatorsk Post, чи міг би Степан Чубенко стати таким само успішним воротарем у Європі, як цього досягли за кілька років Андрій Лунін (вихованець харківського футболу, який нині є однією з ключових зірок мадридського “Реалу”) та Анатолій Трубін (виходець з академії донецького “Шахтаря”, який зараз успішно виступає за португальську “Бенфіку” і збірну України), його мати Сталіна відповіла, що цього б все одно не сталося через виявлений у її сина пролапс мітрального клапана.

Віктор Рубановський, депутат Краматорської міської ради від партії “Європейська солідарність” та приватний підприємець, додав, що Степан Чубенко міг би стати сильним громадським активістом та політиком на місцевому рівні, зважаючи на його беззаперечну проукраїнську позицію.

На ще одне питання журналіста про подальшу долю футбольного клубу “Авангард” (“Краматорськ”) після завершення активної фази російсько-української війни його мати Сталіна відповіла:

- Ви розумієте, зараз футбольний клуб також ще відомий не тільки своєю грою і гравцями, а й тому що Степан його підтримував та за нього грав. Тому у них немає іншого виходу. Цей клуб має працювати, бути й звучати. Я думаю, усе можливо.

Які твори увійшли до збірки

До збірки увійшли не лише поезія та проза Степана Чубенка. Тут також вірші тих, хто його добре знав або дізнався про нього лише після загибелі. Це, наприклад, його мати Сталіна, директор дитячого будинку “Антошка” Анатолій Романов, вихованцям якого активно допомагав за життя Степан, колишній пресаташе краматорського “Авангарду” Дмитро Котков, рівненський поет Олександр Берестяний тощо.

Збірка творів Степана Чубенка та його друзів стало вийшли у полтавському видавництві “Дивосвіт”.

Крім книг на презентації були представлені вироби волонтерів зі спільноти “Разом до Перемоги”. Серед них були українські прапори, які у Бережанах вишиває голова розмовного клубу “Файно” Оксана Муравльова.

Кошти з продажу збірки підуть на підтримку бійців 21 окремого мотопіхотного батальйону “Сармат”, який до початку великої війни базувався у Маріуполі та складається переважно із мешканців Херсонщини.

Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post.