“Моя мрія - відкрити воркаут академію в Краматорську”. Шлях від захоплення до тренера та чемпіона України

Воркаут — це вид спорту, який з’явився у Бразилії на початку 2000.

Його розпочали ті, хто не мав можливість займатись гімнастикою професійно, та вирішили тренуватись на вулиці. З тих часів цей спорт, набув безліч варіацій: від виконання різних гімнастичних трюків до звичайних силових тренувань. Основними знаряддями є бруси, турніки та вага власного тіла.

Краматорець Олег Марченко — чемпіон України зі стрітліфтінгу та віцечемпіон з воркаут батлів. Зараз працює тренером у Workout Academy в Дніпрі. Свій шлях почав ще коли навчався в школі.

“Якось ми грали з другом у футбол, і він мене спитав, чи я знаю що таке воркаут. Він мені показав пару відео на ютубі та розказав про цей вид спорту. Мене це зацікавило, ми почали займатися разом та вивчати різні елементи на турніку”, — згадує хлопець.

У 2020 році Олег потрапив на свої перші змагання з воркауту, його запросив теперішній колега, написавши в інстаграм після того, як подивився відео з тренуваннями хлопця.

"Чому б не спробувати? Я поїхав. Першим почуттям завжди був страх. Мене охопило таке відчуття, що я не знаю що робити. Я вперше публічно покажу свої досягнення. Це були мої перші змагання і перше місце. Я став чемпіоном Донецької області. Якщо порівнювати зі змаганнями у 2024 році, то я знав чого від себе очікувати, я задоволений своїм виступом. Але якщо говорити про емоції, то перші змагання були неперевершені, попри мій неідеальний виступ. Я не знав, що буде, чого очікувати, цих емоцій вже не повторити”, — розказує Олег.

Того ж 2020 року хлопець взяв участь у змаганнях від Workout Academy, яка має в Україні понад десять локацій. Йому захотілося долучитися до команди академії, і він наважився написати одному з засновників та запитати, чи може він стати тренером. П’ятирічний досвід у воркауті відчинив Олегу Марченку двері до роботи мрії.

“Я не відчуваю себе на роботі, не вважаю її своїм обов’язком. Просто займаюся спортом і отримую від цього величезне задоволення”, — каже хлопець.

Олег зазначає, що в академію беруть всіх охочих — від 5 років і до того моменту, поки людина має бажання тренуватися. Сам він тренує молодшу групу — це 5-9 років, середню підліткову групу 12-15 років, і старшу — від 15 років.

Взимку спортсмени тренуються переважно в залі, де спеціально обладнаний майданчик для тренувань як дорослих, так і дітей.

“Але зараз через повітряні тривоги або знеструмлення, ми можемо провести тренування і на вулиці. На вулиці тренування більш інтенсивні, щоб не змерзнути. А коли лунає тривога, то ми всі спускаємось в укриття, а після відбою продовжуємо тренування”, — розказує Олег.

У цьому році учні Олега брали участь у Кубку України з воркауту, який проводить Міністерство спорту, та посіли друге місце. Змагання мають чотири категорії. Перша — це Workout-рекорди, змагання у кількості повторів базових вправ. Друга — стрітліфтинг, виконання базових вправ із максимально можливою вагою. Третя — фрістайл, коли спортсмени за обмежений час демонструють технічно важкі вправи та гімнастичні трюки. Четверта – Workout games, змагання команд у виконанні комплексу вправ на швидкість.

Ще в одному турнірі Old School Workout Battles четверо його учнів посіли третє місце.

“Це трошечки не той результат, на який вони очікували. Від першого місця їх відділив лише 41 бал. За одне підтягування учень отримував три бали, за відтискання на брусах - два бали, а за відтискання від підлоги - один бал. Кожному з чотирьох учнів треба було зробити по десять відтискань, і вони тоді посіли б перше місце. Але ми не здаємося, і вже на наступних змаганнях плануємо показати кращий результат”, — зазначив Олег.

Зараз хлопець готує свої команди до Зимового кубка України — найочікуванішої події в році в цьому виді спорту Вони відбудуться вже 22 грудня.

Також Олег мріє не лише про досягнення своїх вихованців, а й про відкриття філії академії з воркауту в Краматорську.

“Я став про це думати, коли тільки почав працювати тренером. На той момент в нашому місті було понад двісті людей, які займалися воркаутом. Про нас знімали сюжети для новин, ставили у приклад дітям. Але через війну довелося виїхати. Вірю, що після нашої Перемоги ми зможемо повернутися додому, щоб розвивати спорт на вільній Донеччині”