КНДР відкрила для себе технологію, яка може допомогти в боротьбі з противниками, - FP

Північна Корея через роки змогла поліпшити своє становище.

Ще в грудні 2023 року молодший науковий аналітик некомерційної дослідницької та аналітичної організації CNA Деккер Евелет помітив дещо незвичне на супутникових знімках міжнародного аеропорту Сунан у Пхеньяні(Північна Корея) - модифікацію старого радянського транспортного літака, на який, над крилами, було встановлено силові пілони.

Експерт дійшов висновку, що ці пілони можуть використовуватися для кріплення радара, що перетворює транспортник на повітряну систему раннього попередження, здатну виявляти ракети і ворожі літаки на сотні кілометрів. У матеріалі для Foreign Policy він зазначив, що висновок підтвердився 27 березня, коли лідер Північної Кореї Кім Чен Ин оглянув внутрішню частину літака, вперше продемонструвавши публіці готову систему.

Як цей літак може допомогти КНДР

Ці розвідувальні можливості, як повідомляється, допоможуть Північній Кореї стежити за пересуванням південнокорейських і американських військових сил на півострові. У разі нападу літак зможе засікти крилаті ракети, що наближаються, задовго до того, як вони увійдуть у північнокорейський повітряний простір.

Але, можливо, ще важливіше те, що цей літак може допомогти Північній Кореї нарешті розв'язати технологічну проблему, яка переслідує її вже десятиліттями: успішна розробка боєголовок для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), здатних входити в атмосферу при поверненні до Землі.

Повітряні радари, розроблені ще в 1950-х, є стандартною складовою армій розвинених країн, оскільки забезпечують дві ключові функції. По-перше, вони дозволяють краще виявляти ворожі літаки.

Хоча потужність радара обмежена розмірами літака, повітряний радар може підніматися на більшу висоту і займати вигідні позиції для відстеження цілей. На відміну від наземних радарів, повітряний не обмежений кривизною Землі, а отже, здатний засікати цілі, що летять низько (наприклад, крилаті ракети), на набагато більших відстанях. Це особливо важливо для Північної Кореї з її гірським рельєфом, який ускладнює виявлення ракет, що наближаються.

Повітряний літак раннього попередження здатний "заглянути" зверху, даючи командуванню додатковий час на реакцію. Такий літак також зможе засікати пуски балістичних ракет з південнокорейської території на набагато більшій відстані, ніж наземні системи.

По-друге, повітряні радари можуть бути оснащені передовими засобами зв'язку, які дозволяють обмінюватися даними з іншими літаками в режимі реального часу. Північна Корея використовує тактичні бомбардувальники, що залишилися в неї, як носії крилатих ракет, і літак із радаром і засобами зв'язку може оперативно передавати цим бомбардувальникам інформацію про цілі.

Проблеми, пов'язані з цією технологією

Північна Корея має вкрай обмежену кількість транспортних літаків, придатних для модифікації, і поки що був виготовлений тільки один такий екземпляр. Він не може перебувати в повітрі постійно, а отже, не забезпечить цілодобове прикриття. Ймовірно, він буде використовуватися в кризових ситуаціях або під час військових навчань США і Південної Кореї.

Північна Корея раніше не застосовувала повітряні системи раннього попередження. "Неясно, чи було це через відсутність інтересу або через технічну відсталість. Можливо, КНДР раніше вважала, що такі системи марні проти американської і південнокорейської переваги в повітрі, але ця думка могла змінитися. Також не можна виключати, що передача технологій з Росії допомогла КНДР подолати технічні та виробничі бар'єри - на північнокорейських кораблях вже були помічені російські озброєння, що робить це припущення можливим, хоча і недоведеним", - підкреслює Евелет.

Міжконтинентальні балістичні ракети КНДР

Також повітряний радар може допомогти Північній Кореї вдосконалити її арсенал міжконтинентальних балістичних ракет (МБР). Північна Корея намагається створити МБР з 1990-х років, коли її максимумом було використання застарілих радянських розробок. За останні роки країна домоглася величезного прогресу і, судячи з усього, має в своєму розпорядженні МБР власної розробки з доведеними дальностями.

Однак у цих ракет є проблема: вони не довели свою здатність витримувати повторний вхід в атмосферу. Ядерні боєголовки мають бути укладені в термостійкі матеріали, щоб пережити нагрівання під час входження. Пхеньян поки що не продемонстрував, що опанував цю технологію. За останні десять років Північна Корея провела 14 випробувань МБР, і жодне з них не довело, що країна створила працюючу систему повторного входу.

Один із головних бар'єрів - географія. МБР мають дальність понад 10 000 км, а сама Північна Корея простягається всього на ~1000 км завширшки. Крім того, запуск у бік Тихого океану вимагає прольоту над Японією, що загрожує падінням уламків і жертвами серед японського населення. Лише два з 14 випробувань МБР проходили над Японією, і кожне викликало паніку в Токіо.

Тому КНДР змушена запускати ракети за укороченою траєкторією в Японське море - приблизно на 10% їхнього реального діапазону. Це далеко від ідеальних умов. За нормальної траєкторії ракету запускають під кутом приблизно 45 градусів і вона поступово повертається в атмосферу, відчуваючи помірне нагрівання. При укороченій траєкторії ракета летить практично вертикально, і боєголовка врізається в атмосферу майже перпендикулярно, піддаючись екстремальним перевантаженням і температурам.

Це все одно що вчитися відбивати м'яч на бейсбольному тренажері, виставленому на максимальну швидкість. Погіршує ситуацію і те, що Північна Корея, ймовірно, не може відстежувати поведінку боєголовки під час повторного входу. Через кривизну Землі наземні станції втрачають сигнал, коли ракета опускається нижче приблизно 140 км - задовго до того, як увійде в щільні шари атмосфери. Це означає, що Північна Корея має досить обмежене уявлення про причини збоїв.

Проте це не означає, що північнокорейські МБР не становлять загрози, підкреслює експерт. Навіть якщо їхні боєголовки ненадійні або неточні, це не виключає можливості їхнього спрацьовування.

Але нездатність переконливо продемонструвати працездатність цих систем підриває стримувальний фактор.