З вимаганням хабарів у сфері будівництва стикалися 44% громадян і 28% бізнесу.Найчастіше - під час погодження містобудівних умов (МУО), про що свідчить новий звіт НАЗК.
Про це пише
РБК-Україна з посиланням на
колонку голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк для "Економічної правди".
Зокрема, вона називає процедуру погодження містобудівних умов та обмежень (МУО) "точкою входу" в корупційні схеми, які блокують інвестиції, руйнують конкуренцію та знижують довіру до влади.
"Цей документ - основа, без якої неможливо розпочати будь-яке будівництво. І саме тому навколо зосереджено стільки схем. Будь-яка затримка або формальне відхилення може зупинити інвестицію на мільйони гривень. І коли рішення залежить лише від волі посадовців, а не від чітких параметрів закону, - це завжди ризик", - підкреслила Шуляк.
За даними НАЗК, 44,1% громадян, які зверталися до органів влади у справах, пов’язаних із будівництвом, стикалися з вимаганням хабарів. Серед представників бізнесу таких випадків - 27,9%.
Найбільше скарг, згідно звіту, надійшло саме щодо процедур, пов’язаних із погодженням МУО. На практиці це означає, що забудовники змушені або платити, або стояти в чергах і погоджувати параметри вручну, без будь-якої гарантії результату.
"
Ми неодноразово отримували сигнали про те, що в окремих громадах видача МУО перетворюється на інструмент шантажу. Тобі можуть тижнями не відповідати на звернення, змушуючи “домовлятись”. Або навпаки - з’являється раптове “покращення”, якщо ти правильно порозумівся з посадовцями. Це і є класичний приклад корупційної дискреції", - зазначила Олена Шуляк.
Містобудівні умови визначають цілу низку характеристик об’єкта забудови: цільове призначення земельної ділянки, граничну висотність, щільність забудови, відстані до меж ділянки, обов’язкові озеленення, поверховість тощо. Формально ці вимоги мали б бути стандартними - та на практиці вони часто прописуються під конкретного “свого” забудовника або навпаки використовуються як спосіб блокування проєктів конкурентів.
За словами Шуляк, однією з ключових проблем є саме надмірна гнучкість у трактуванні вимог. Навіть при наявності генерального плану або зонінгу, органи місцевого самоврядування мають широкі повноваження змінювати або деталізувати вимоги на власний розсуд. Це створює ідеальне середовище для зловживань.
"
Ми не говоримо про окремі випадки. Ми говоримо про системну проблему, коли правила гри відсутні як клас. І поки цього не буде змінено, ми не зможемо говорити про прозорий ринок будівництва, особливо в умовах післявоєнного відновлення", - акцентувала вона.
Ще однією проблемою, на яку звертає увагу народна депутатка, є відсутність єдиної цифрової системи перевірки та реєстрації МУО. Попри запуск платформи DREAM та електронних реєстрів, на рівні громад усе ще домінують паперові процеси, ручне погодження й “традиційні” схеми прискорення.
"Поки що найкраща боротьба з корупцією - це не інспекції, а неможливість натиснути кнопку “сховати” або “загальмувати” документ. І це те, що має бути в основі реформування системи МУО", - наголосила Олена Шуляк.
Нова архітектура містобудівного регулювання, наостаток зауважила вона, має включати стандартизовані шаблони для видачі МУО, автоматичну перевірку відповідності до ДБН та публічність усіх рішень у цифровому форматі.
Крім того, громади мають бути зацікавлені не в утриманні влади над процедурою, а в її спрощенні - бо саме це дозволить їм залучити інвесторів.
Раніше Шуляк називала найбільш поширені корупційні ситуації у сфері будівництва і земельних відносин - вирішення питання щодо передачі земельної ділянки в користування або у власність, надання містобудівних умов та обмежень, а також отримання дозволів на будівництво.
Якщо ви хочете залишити коментар, прохання авторизуватися або зареєструватися.