22.05.2025 // 16:29:27
Побили ветерана війни - військовослужбовця ТЦК: на Львівщині затримано вісьмох чоловіків22.05.2025 // 16:28:27
Обмін "1000 на 1000": Зеленський провів нараду22.05.2025 // 16:27:30
Угорщина готується напасти на Україну? У ЦПД спростували черговий фейк росіян22.05.2025 // 16:26:27
ЄС запровадить мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі22.05.2025 // 16:25:50
Німеччина рішуче налаштована захищати Балтію від будь-якої агресії, - Мерц22.05.2025 // 16:24:50
За три роки Україна отримала понад $133 млрд фіндопомоги від партнерів22.05.2025 // 16:23:42
Запорізьку АЕС підключать до енергосистеми Росії за лічені тижні - ЦВО22.05.2025 // 16:22:44
Google представила інструмент для виявлення контенту, згенерованого ШІ22.05.2025 // 16:21:29
СБУ арештувала активи сина ексголови "Мотор Січі" на 500 млн грн22.05.2025 // 16:20:05
Окупанти вивозять дітей з Херсонщини до таборів у РФ для "перевиховання", - ЦНС
ПИСЬМО С ВОЙНЫ
Здравствуй, мама, нынче пишется само,
Лунный свет... Я даже свечи погасил.
Вот пишу тебе прощальное письмо,
Нету больше ни терпения, ни сил,
Ни восторга нет теперь, ни куража,
И куда-то подевался весь азарт.
Лупит снайпер со второго этажа,
Так прицельно, что какой там, к чёрту, фарт!
И ни голову не высунешь, ни нос...
Нет, затихли, совершают свой намаз.
Их Аллах, видать, сильней, чем наш Христос,
Если нас тут гибнет больше в десять раз.
А они здесь, ма, такие, как и мы -
Пашут землю, любят горы и коней,
Бесшабашны, но наивны и прямы,
Да живут суровей. Строже и бедней.
Нас тут, видимо, продержат до конца,
Мы зависли, точно жерех на блесне.
Жаль, избыток где-то цинка и свинца
Стимулирует участие в войне...
Мам, не бойся капель крови на листке,
Не волнуйся, вся на месте требуха,
Просто кожу ободрало на руке,
Я не ранен, поцарапан, чепуха.
Нас тут двое - только я да пистолет.
Пуля-дура просвистела и ушла,
Лишь повис хрустальным звоном флажолет
Тонким эхом от разбитого стекла.
Мы прорвёмся...
Мне бы в баньку, хоть на час!
А потом с бутылкой пива на софу...
Ма, в горах-то к звёздам ближе, чем у нас,
Да и к Богу, правда, рядом, тьфу-тьфу-тьфу...
Знаешь, ма, а Колька-рыжий тоже жив,
Правда, в плен вчера попал к боевикам.
Только я, да Николай на весь призыв,
Остальные - грузом двести - по домам...
Маловато нас на склонах этих круч,
Но приказано держаться до утра...
Мам, я выживу, не бойся, я везуч!
Значит свидимся.
Пока!
Уже пора...
Алексей Порошин
2007
Якщо ви хочете залишити коментар, прохання авторизуватися або зареєструватися.