тема важка, але увіковічувати керівників СССР якось воно не зрозуміло...зверну на увагу, що увіковічували ці керівники безпосередньо самі себе, звичайно - хто на "проштрафився" серед них по відношенню до їх же...а то були б в у Краматорську ще вулиці Троцького, Бухаріна, Рикова чи площа Хрущова...а що?...Микита Сергійович багато чого зробив для держави, а де йому пам'ятники? - немає!!!!
тут питання в іншому - ну не сталося цим керівникам зберегти про себе пам'ять з часом, не сталося, а НАВІЩО майбутнім поколінням зберігати їх серед свого життя? ...та жити нібито на комуністичному цвинтарі, хіба комунізм побудували? ...НІ!
а для найменування вулиць є прекрасна історія Краматорська до 1917 року...зверну на увагу, що було не останнє містечко металургів на Донбасі, не кажучи вже про історію краю та народну мудрість, яка надихає на точні назви вулиць чи місцевостей (польова, крива, квіткова, панська, слобідська, селянська, робітнича, ярна, глибока та т.п...)...
тобто можна дати точну політичну оцінку результатів діяльності тих чи інших вождів та того, що вони шляхом насилля вимагали від інших громадян - площа Леніна - площа Мрії, вулиця Соціалістична - вулиця Вигаданої Справедливості, вулиця Комуністична - вулиця Тоталітарна, вулиця Орджонікідзе - вулиця Жертв комуністичного самотеррору чи Доведених до самовбивства (...жартую....)

...
ну що тут зробиш, нічого, так і будували абстрактне суспільство...тоталітарн
о та з мільйонними жертвами, увіковічуючи самі себе у пам'ятниках...народ тут не до чого був - просто витратний матеріал...щоб дивився все своє життя на ці споруди й молитися на них...ніби на божества якісь...