Для правильної інтерпретації українського минулого конечним є правильне розуміння історичних термінів і поправне вживання історичної термінології. Нещасливим винятком з цього правила є вживання й інтерпретація терміну Русь, що його майже виключно перекладають у сучасній історичній англомовній літературі терміном Russia, себто Росія. Наприклад, Р.Дженкінс у перекладі De Administrando Imperio Константина Порфирородного з 10 століття передає грецьке ??? як Russians, а ????? як Russia - себто модерними термінами - хоча в східньослов'янській Повісті временних літ знаходимо тільки терміни Русь у значенні народу і території, яку він посідає, та Русьская Земля в значенні лише території (однако ж, як побачимо далі в багато ширшому значенні, ніж термін Русь). Обидва терміни знаходимо вже на початку Повісти:
1. Се повЪсти временыныхъ лЪтъ, отъкуду есть пошъла Русьская Земля... (Це повість минулих літ, звідки Руська Земля постала...).
2. Въ АфетовЪ же части сЪдять Русь, Чудь и въси языци... (Русь, Чудь і всі народи живуть в Яфетовій частині...).
3. ТЪмъ же из Руси можеть ити по ВълзЪ въ Българы... (По цій дорозі можна іти із Руси по Волзі до Болгар...).
Зате грецька мова завжди відрізняла народ, себто ??? від країни, для якої вживала виключно термін ?????, що має прикметникове походження; ним греки передавали східньослов'янський термін Русь, додаючи закінчення -іа (яке вживалося для позначення країн). Це Дженкінс з легкої руки зіґнорував і вжив в англійському перекладі новітні терміни Russians та Russia. Однак, Дженкінс не єдиний, що так робить. Він лише продовжує традицію, яка панує в англомовній літературі. Наприклад, у 1948 році покійний уже Юрій Вернадський написав книжку під заголовком Kievan Russia, хоча Київської Росії ніколи не було, а була Київська Русь! У 1970 році була перекладена на англійську мову книжка А.Преснякова про формування великоросійської держави. Перекладач - А. Мургавз - стверджує в примітці, що він "переклав російську назву Русь як 'Old Russia' (Стара Росія) для ясности".
Тут легко поставити питання, чию саме "ясність" перекладач має на увазі? Це ж явне перекручення значення основного терміну в праці Преснякова. За виїмком, може, лише покійного проф. Кроса , який в англомовному перекладі Повісти временних літ показав, що він свідомий цієї проблеми, і тому вживав терміни Rus' (для країни) та Russes (для її мешканців) і лише через брак відповідного прикметника мусів користуватися сучасним терміном Russian, спискові авторів, що вживають Russia та Russian, мабуть, немає кінця. Натомість видатні радянські історики (я підкреслюю слово "видатні") ніколи не вживають терміну Russia (Росія), коли обговорюють період від 9 до 13 століття, а лише термін Русь.
У 1947 році М. Тіхоміров опублікував статтю, в якій довів, що в етнічному і географічному або, вживаючи його вираз, "вузькому" значенні, Русь від 9 до 13 століття - це Київська земля. Згідно з його висновком, "Русь - це стародавня назва Київської землі, країни полян, відома вже в першій половині 9 століття, довго перед завоюванням Києва північними князями".
Він довів також, що в "широкому" політично-династичному значенні Русь - це Руська імперія, яка включала сллов'янські і неслов'янські землі, колонізовані Києвом, але в цьому останньому значенні багато частіше вживано термін Русьская Земля. Однак, сам заголовок статті Тіхомірова має поважну помилку, бо вживає термін Русская (себто російська), замість Русьская (себто руська) земля. Форма русская є анахроністичною з погляду історичної лінґвістики, а тому також й історичної науки, бо так звані єри (ь та ъ) перестали бути зредукованими голосними на території України ще в 12 столітті, а на півночі - щойно від 13 століття, і найстарші східньослов'янські тексти, що збереглися, мають дуже багато форм цього прикметника з м'яким с, себто сь, де ь - це вже не передній зредукований голосний, а звичайний м'який знак, як сьогодні.
