Тактика партизанської війни – специфічна тактика ведення бойових дій, що полягає у завдання максимальної шкоди супротивнику з одночасним намаганням уникнути безпосереднього бойового контакту з регулярною армією супротивника. Характерними особливостями тактики партизанської боротьби є: відсутність постійної лінії фронту, швидкоплинність бойових зіткнень, максимальне сполучення переміщення, зосередження і розосередження сил.
Окремими елементами тактики партизанської війни є:
Засідка - раптовий напад з заздалегідь підготовлених позицій на окремий підрозділ супротивника задля виконання поставленої мети - знищення, відволікання уваги, захоплення полонених, тощо;
Наскок являє собою раптовий напад на стаціонарні об'єкти ворога з метою їх знищення, захоплення або виведення з ладу, завдання безпосередніх втрат супротивнику, знищення його опорних пунктів, захоплення зброї та боєприпасів;
Обстріл - різновид наскоку; проведення масованого вогню по стаціонарному об'єкту супротивника без вторгнення у його безпосередній периметр.
Диверсія - здійснення руйнувань чи ушкоджень важливих економічних та комунікаційних об'єктів без безпосереднього контакту з супротивником;
Акти індивідуального терору - терористичні дії, спрямовані проти конкретної особи або групи осіб, здійснюються з визначеною метою (викрадення, допит, ліквідація, пропаганда, тощо).
http://www.partyzan.kiev.ua/Analytics/Part_def.htm
