у меня вопрос ко всем.
а как вы поддеживаете культуру предков?окромя балаканья на рiднiй мовi.
какие то культурные традиции вы выполняете или придерживаете?кроме ношения вишиванкi,поедания сала и пития самогона.,та врэнэкiв з сиром,та вишнями.
это не стеб.
ANTZ
кроме пития пива есть еще что-то. 
запитання клас! особливо вражає кількість відгуків
Повірте, evgeny, в деяких питаннях щиро заздрю євреям, так переплести історію народу, релігію, питання духовного виховання і просто звичаї.
Зовсім недавно ще співали застольних пісень, і якою б не була якість того співу, між іншим досить пристойна, це зближувало людей. Зараз це чомусь вважається "неудобним".
Був чудовий звичай щедрувати і колядувати. Ні не те вициганювання "дядьку дайте ковбаси, а не даси...", спрвжня, " добрий вечір тобі пане - господарю..." то ціле дійство, де всі грають свої ролі. Останні два роки на різдвяні свята запрошую свого друга з синами , молодці , коли моя теща вперше почула їх колядки та щедрівки - просльозилася, востаннє так колядували ще за її дитинства.
Тут комуністи добре приложилися, щоб по максимуму знищити звичай.
Було ще одне свято, обжинки, але після того як його спочатку знищили, а потім, у роки застою "відродили", шансів на повноцінне існування в нього вже нема.
Основне, на мою думку, не в святах і звичаях.
Де б ми не жили, мої батьки завжди знаходили якийсь клапоть землі, і там все просто буяло, квіточка до квіточки, кущик до кущика, причому, зараз я переконаний, для них важливий не результат,а сам процес. Щоб самим зробити так, аби цей городик кожного вечора око радував. Блін, я за собою помічаю туж таки слабкість. Ой, не лише заради "пожрать" люди загинаються на виноградниках.
Економічної доцільності в тому ніколи не було. Хто хотів заробити вирощував, або "кулубнику", або тільки квіти.
Тут ще один нюансик виходить на перший план - цей "клапоть землі" має бути власним, інакше небуде того відчуття, заради якого люди після роботи копирсаються в землі. Кажу так тому, що мені те почуття знайоме.
Його навіть комуністи не спромоглись знищити.
Цілком можливо це і є те "щось ще " окрім сала, вареників, п'янки та вишиванки. Доречі, от вишиванки в мене ніколи й не було. І навряд чи коли буде, занадто все це картинно, до пошлості.
А з "балаканням" рідною мовою останнім часом напряг, потроху вимирають люди, що тільки її і знали. А певна кількість ще недавно добре розумівших обидві, різко "пересталі понімать". Політіка однако.