Україна виробляє більше зброї, ніж будь-коли, але цього все ще недостатньо, аби протистояти Росії самотужки — WSJ

Оскільки майбутня допомога США під питанням, Київ нарощує виробництво зброї.

У перші роки російського вторгнення Україна значною мірою покладалася на західне озброєння для своїх Збройних сил. Зараз власна оборонна промисловість країни виробляє більше зброї, ніж будь-коли, але цього все ще недостатньо, щоб самотужки стримувати сили Москви, пише WSJ.

У той час як західні союзники не поспішають нарощувати виробництво озброєнь, вартість зброї, яку може виробляти українська оборонна промисловість, за три роки війни зросла з $1 мільярда доларів у 2022 році до $35 мільярдів доларів, навіть попри те, що Росія обстрілює українські заводи ракетами.

В умовах, коли підтримка з боку США під питанням, оборонна промисловість України стає дедалі важливішою для здатності Києва продовжувати боротьбу з російською агресією або підтримувати свій суверенітет у разі укладення мирної угоди. Чим більше власного озброєння Україна зможе виробляти, тим менш вразливою вона буде до примх міжнародної політики або збоїв у транскордонних ланцюгах поставок. Країна також розглядає свою оборонну промисловість як післявоєнний потік доходів для постраждалої економіки і спосіб подальшої інтеграції із Заходом.

За словами українського президента Володимира Зеленського, понад 40% зброї, яка використовується на лінії фронту з РФ, зараз виробляється в Україні. Стосовно деяких видів обладнання, таких як безпілотники, безпілотні наземні системи та засоби радіоелектронної боротьби, цей показник наближається до 100%.

Українські виробники також випускають дедалі більшу кількість традиційних видів озброєнь, таких як артилерійські системи, бронетехніка, міни та боєприпаси різних калібрів.

"У західних країнах більша конкуренція за найкращих випускників спеціальностей комп'ютерних наук або ІТ-спеціалістів. В Україні багато найкращих талантів пішли в оборонну сферу”, - каже науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень Роб Лі.

Україна потребує допомоги США й інших західних союзників, щоб протистояти російській військовій машині. Країна не може виробляти навіть близько достатньої кількості боєприпасів для своїх гармат або будь-яких перехоплювачів ППО, необхідних для захисту від російських ракет, пише видання.

І хоча виробництво озброєнь стрімко зростає, бюджет Києва перебуває в “напруженому стані”. Цього року уряд України зможе закупити лише менше половини того, що можуть виробити оборонні підрядники, сказав радник Зеленського та колишній міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин.

"Боляче, коли ти не можеш виробляти і не маєш чим боротися. Вдвічі болючіше, коли ти можеш виробляти, але не можеш профінансувати закупівлі”, - додав він.

Щоб використати “вільні потужності”, деякі західні уряди фінансують закупівлі зброї в українських оборонних компаній за так званою данською моделлю, коли замість того, щоб постачати Києву західну зброю, вони надають кошти на закупівлю озброєння в українських оборонних виробників.

“Інвестування безпосередньо в ці компанії може бути найкращим використанням наявних коштів з точки зору досягнення впливу на полі бою”, - припустив Лі.

Війна стала випробувальним полігоном для низки видів озброєнь, які раніше не використовувались, і дала країнам НАТО цінні уроки.

“Один з уроків цієї війни полягає в тому, що попит на кількість є дуже високим. Йдеться не лише про наявність складних систем, а й про те, чи достатньо у вас зброї, щоб витримати війну високої інтенсивності протягом року і більше без значного виснаження ваших збройних сил”, - сказав Лі.

Зважаючи на ситуацію та проблеми, які зараз є в Україні та Європі, коли США менш охоче готові допомагати протистояти російській агресії, Київ може не лише вирішити проблему фінансування оборонки, а й здійснити на основі цього сегмента непоганий економічний прорив, вважають експерти Олександр Кошовий і Сергій Карпенко, які у статті “Золота жила оборонки. Як спрямувати європейські мільярди в Україну” розповідали, як перетворити оборонку з тягаря на локомотив української економіки.