Форум Краматорська

  • 28 Січень 2023, 15:52:16
  • Ласкаво Просимо, Гість
Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.

Увійти

Новини:

Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Олександр Ворсін

Сторінок: [1] 2 3 ... 20
1
Під Мар'їнкою загинув колишній донеччанин Тимур Дольменко, який останні 8 років жив у Краматорську

25 січня, мешканці села Старожинець Чернівецької області проводжали в останню путь захисника України Тимура Дольменка, який загинув, борючись із російськими окупантами, під Мар'їнкою.

Хлопець мав непросту долю. 2014-го року він, разом із матір'ю та братом, змушений був залишити рідний Донецьк, і переїхав до Краматорська. Хлопець захоплювався комп'ютерним програмуванням, але це не заважало йому займатися і громадською діяльністю: Тимур був волонтером, співпрацював у Краматорському Фонді розвитку громади.

У 2016 році він закінчив 19-у школу Краматорська, і, як програміст, працював на фрілансі.

Повномасштабна війна застала його на Харьківщин, звідки він зміг виїхати до Чернівецької області лише у квітні. Мобілізації він не подлягав, але не міг залишатись осторонь, і в серпні добровольцем пішов на фронт. Тут стали в нагоді його навички та захоплення комп'ютерною технікою: старший сержант Тимур Дольменко очолив відділення аеророзвідки БПЛА.

16 січня Тимур загинув під час ворожого обстрілу.

Ховали воїна всім селом. 23-річний хлопець, який приїхав сюди здалеку і поклав життя за Україну, став для Старожинцев своїм. Назавжди.

Вічна пам'ять захисникові України...

2
На донецькому напрямку загинув уродженець Снігурівки

На донецькому напрямку загинув уродженець Снігурівки, що на Миколаївщині, Артем Ванін.

Про це повідомили в Центрі ветеранів АТО та їх сімей "Поруч".

Він одним з перших пішов добровольцем на фронт, щоб дати відсіч загарбникам, сміливо та самовіддано боронив Україну, до кінця залишився вірним присязі! Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Артема запам'ятають сильним духом воїном, гарним сім'янином та справжнім громадянином своєї держави, патріотом свого міста.

У Артема залишився син. Підтримати його у цей скрутний час можна переказом на картку
4731219645935317

Вічна пам'ять Захисникові України. Герої не вмирають.

3
Під час нічного обстрілу Краматорська загинув поліцейський Богдан Засухін

2 січня, близько 23:30, внаслідок ракетного обстрілу блокпосту в Краматорську, під час виконання службових обов’язків загинув лейтенант поліції Краматорського райуправління, дільничний офіцер Богдан Засухін.

Про це повідомляє Головне управління Національної поліції в Донецькій області.

"Богдан почав свій шлях в органах внутрішніх справ у 2016 році. Колеги назавжди запам’ятають його щирим, доброзичливим та усміхненим, відповідальною людиною та гідним правоохоронцем, - йдеться у повідомленні. - Йому назавжди залишиться 24 роки.

Без люблячого сина залишились рідні поліцейського.

Поліція Донеччини втратила мужнього, самовідданого та надійного поліцейського. Висловлюємо щирі співчуття сім’ї Богдана Засухіна та глибоко сумуємо разом з ними. Світла пам'ять..."

4
У Краматорську попрощалися з загиблим військовим Павлом Бондаренком

31 грудня 2022 року на Алеї Слави в селищі Іванівка ховали стрільця Української Добровольчої Армії Павла Бондаренка.

Павло брав участь у тяжких боях в районі селища Курдюмівка під Бахмутом, де 24 грудня 2022 року отримав важкі поранення. Через два дні, 26 грудня, він помер у Дніпровській обласній клінічній лікарні імені Іллі Мечникова.

На похованні загиблого військового були присутні його родичі та побратими.

5
Kramatorsk.INFO вітає усіх з Новим 2023 роком!

Шановні друзі, українці!

Сердечно вітаємо вас з прийдешніми – Новим 2023 роком і Різдвом Христовим!

Рік, що минає, поділив життя України і кожного з нас на «до» та «після». Жахіття, які принесла на нашу землю війна, не змиє ніяка хвиля забуття.

Коли в усьому цивілізованому світі проходять святкові новорічні заходи, в Україні не вщухають обстріли і гинуть люди. Ці криваві події – з масованими бомбардуваннями російськими окупантами українських міст, знищенням цивільної і критичної інфраструктури, вимушеними переїздами цілих родин, приготуванням їжі на вогнищах, поминанням вбитих родичів і вшануванням подвигів мужніх українських воїнів, неможливо викреслити з пам’яті.

Але саме цей рік згуртував нашу націю, показав усьому світові, наскільки впевнена Україна у своєму бажанні жити у європейському просторі. Щоденно наші захисники демонструють свою звитягу і мужність, вражаючи своєю сміливістю і незламністю бойового духу. Вони є справжніми героями цього року, і саме про їхні подвиги та любов до рідної землі будуть читати у книжках майбутні покоління.

Тож, по-перше, бажаємо українським захисникам – і тим, хто зараз «на нулі», і тим, хто забезпечують їх прикриття з тилу – міцного здоров’я, щедрої вдачі і Божого благословення!

Любі українці, де б ви зараз не були: за кордоном чи у своїй домівці, у бомбосховищі, на станції метро чи у гуртожитку для переселенців, ми усім бажаємо скорішого повернення додому! Сил вам, витримки і натхнення!

Окрема велика вдячність армії наших волонтерів та усім, хто також щодня докладають зусиль, часом – неймовірних, ризикуючи власним життям, для забезпечення усім необхідним воїнів та нужденних громадян.

І нехай Новий 2023 рік стане роком нашої Великої Перемоги!

Мирного неба вам, сил, витримки і натхнення!

6
Український захисник Олег Рибальченко загинув у бою проти окупантів під Бахмутом

У бою проти російських окупантів під Бахмутом загинув український захисник Олег Рибальченко.

Про це у Facebook повідомила співробітниця Мінветеранів Анна Демиденко.

Олег загинув у боях під Бахмутом. Він пішов воювати за Україну добровольцем у 2014 році.

Із українським захисником попрощаються сьогодні о 12:30 у Михайлівському соборі.

7
Захищаючи Донеччину загинув в. о. директора Донецького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді

28 грудня захищаючи рідну Донеччину, загинув в. о. директора Донецького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді Генадій Колісник.

Йому було 43 роки. Сиротами залишилося троє дітей.

Про це повідомили в Управлінні фізкультури та спорту Краматорської міської ради.

Днями відбудеться поховання.

Управління просить долучитися до забезпечення організаційних питань.

Номер картки: 5168 7456 0900 8831 (в. о. директора ОЦТК Пічугова Тетяна Михайлівна).

Хто додатково бажає допомогти родині загиблого Героя, номер картки: 5168 7451 2365 7246 Рашкевич Олена (сестра).

8
У Львові поховали захисника України з Краматорська Геннадія Жукотинського

24 грудня на Личаківському кладовищі Львова попрощалмся із 57-річним захисником України з Краматорська Геннадієм Жукотинським.

Геннадій навчався у 11-й школі Краматорська, потім здобув професійно-технічну освіту; після цього проходив військову службу в Криму. У мирний час Геннадій працював у службі охорони Краматорської ТЕЦ. Був художником, захоплювався холодною зброєю та поезією – складав патріотичні вірші під псевдонімом Олесь Жученко.

Із початком повномасштабного вторгнення Геннадій Жукотинський був призваний до армії. Проходив військову службу на посаді стрільця 198 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, мав псевдо "Маєстро".

Молодший сержант Геннадій Жукотинський загинув 12 грудня під час мінометного обстрілу. У Героя залишилися мама, брат, дружина та двоє синів.

За бажанням родичів, похорон бійця відбувся у Львові.

Вічна пам'ять захисникові України...

9
Краматорськ втратив ще одного захисника

Сумний список захисників України родом із Краматорська, які загинули в боях із російськими окупантами, поповнився ще одним ім'ям.

20 грудня під час мінометного обстрілу загинув 22-річний боєць 106-го батальйону 109-ї бригади територіальної оборони Руслан Сілохін.

Руслан закінчив 15-ту школу, потім вступив на навчання до Краматорського коледжу Донецького нацуніверситету економіки та торгівлі. Був призваний до армії.

Повернувшись додому, встиг пожити мирним життям лише 3 місяці, - вже 25 лютого 2022 року його знову призвали до армії.

Військова частина Руслана билася з ворогом під Лиманом, Щурово, Пришибом, потім була перекинута до Луганської області. Тут, у районі населеного пункту Площанка, Руслан та його товариші 20 грудня потрапили під мінометний обстріл. Руслан Сілохін загинув.

14 вересня цього року Руслан одружився...

Про місце та дату похорону загиблого Героя буде повідомлено додатково.

Вічна пам'ять.

10
З Краматорська відкликана у вічність Матінка Вандана

Сьогодні була відкликана у вічність Матінка Вандана.

Її смерть стала трагічною несподіванкою і відгукнулася скорботою в серцях усіх, хто її знав і пам'ятав. А знали її не лише у Краматорську, її поважала та шанувала вся ведична спільнота України.

Добре просте обличчя, променистий погляд, тихий голос, ласкаве звернення…

Вандана - значить та, що молиться. Але не тільки в молитвах була її сила. Вона завжди закликала людей пам'ятати, що все в цьому світі минуще, що на все маємо дивитися з погляду вічності, у тому числі на влаштування власного та суспільного життя.

Довгі роки краматорські віддані Крішни під її керівництвом реалізовували програму «Їжа життя». З 1997 року вони приготували та роздали пацієнтам лікарень понад тринадцять тисяч порцій їжі. І все на гроші від пожертвувань!

Пам'ятаєте? Ось Матінка Вандана заходить на ринок, і багато торговців, знаючи її, жертвують - хто гроші, хто продукти. Заходить до підприємців, бізнесменів, і синя коробочка ніколи не залишається порожньою.

«Їжа життя» для матінки Вандани була її жертовним служінням людям. Бувало, коли траплявся збій у надходженні грошей, вона, не замислюючись, віддавала свою власну пенсію: «Не переривати ж програму – люди на нас чекають!».

Кажуть, що в очах Бога цінність має лише святість та дар. Матінка Вандана мала дар поєднувати людей, не роз'єднувати, а ріднити їх. Це дуже рідкісний для теперішнього часу талант, але у Вандани він був, тому вона й була Матінкою для всіх, хто з нею спілкувався. Згадуючи її, розумієш, що вона пройшла через життя багатьох людей, як Світло, як горіння, від якого ставало тепло на душі.

Пам'ятати про матінку Вандану корисно як представникам різних релігійних напрямів, так і атеїстам. Вона пішла у вічність, та ми є свідками її праведного життя. Для кожного вона щось зробила, щедро поділилася духовними знаннями, тому кожному з нас треба пронести по життю ці дари так, щоб смерть Матінки Вандани не призвела до збіднення нашої доброти та любові.

11
Захищаючи Україну, загинув мешканець Краматорська Єгор Шумаєв

Єгор Шумаєв, який з перших днів вторгнення боронив Україну, помер внаслідок поранення на війні 14 грудня.

Про втрату повідомила пресслужба Харківського національного університету імені Каразіна, в якому на 3 курсі факультету геології, географії, рекреації й туризму навчався Єгор Шумаєв.

"14 грудня 2022 року від важкого поранення, отриманого під час виконання бойового завдання, помер студент 3-го курсу факультету геології, географії, рекреації і туризму Єгор Шумаєв.

З перших днів військової агресії Єгор добровольцем пішов захищати Харків у лавах ТРО, а згодом — у лавах Збройних сил України мужньо боронив Донбас.

За високий професіоналізм і зразкове виконання обов’язків військовослужбовця, бездоганну і сумлінну службу Єгор одержав Відзнаку «За службу державі». Він любив Україну та мріяв про Перемогу і звільнення нашої держави від російських загарбників.

Після важкого поранення лікарі та батьки впродовж декількох днів боролися за його життя, проте отримані поранення виявилися несумісними з життям.

Єгор назавжди залишиться у наших серцях та спогадах як веселий та життєрадісний, щирий та відвертий, завжди усміхнений, сильний та принциповий. Він завжди цікавився студентським та громадським життям, брав активну участь у різноманітних заходах, мав чітку громадянську позицію.

Єгор — справжній патріот нашої України, памʼять про нього буде жити у наших серцях! Герої не вмирають!", - йдеться в повідомленні.

12
"Мені без нього погано": у Краматорську поховали військовослужбовця Геннадія Гавриленка, який загинув під Сватовим

13 грудня на Алеї слави у Краматорську поховали військовослужбовця Геннадія Гавриленка, який загинув у боях з російськими окупантами біля села Макіївка Луганської області.
 
Попрощатися з загиблим воїном прийшли родичі, друзі і військові.

Сестра Геннадія Вікторія розповіла, що його призвали до армії ще у лютому, у перші дні великої війни. Він служив у військовій частині А7272 (територіальна оборона).
 
"Він ніколи не розповідав про війну, що там відбувається. Завжди, коли дзвонив, казав, що все добре", - каже Вікторія.

Ірина, дружина Геннадія, згадує, що востаннє розмовляла з чоловіком телефоном 3 грудня.

"Він дзвонив, питав, як його Ірбіс, це його собака, він його кукусіком називав. "Як там мій кукусік?". І питав про кішку Соню. Він їх дуже любив", - каже Ірина.

Геннадій Гавриленко народився у Краматорську 1972 року, навчався у 3-й школі, потім освоїв професію зварювальника у 47-му училищі. Служив в радянській армії, проходив службу в Естонії, і саме в цей час розпався Радянський Союз.

Після служби Геннадій багато років працював на Новокраматорському машинобудівному заводі, заробив там "гарячий стаж". Останні роки перед великою війною працював у компанії "Вода Донбасу".

"Він з самого дитинства був спокійним, талановитим, музикантом був, грав на гітарі і на піаніно, малював, увесь світ перемалював. Коли в армії служив, усім хлопцям поробив альбоми, таким художником був. Мені без нього погано, він був найкращим сином", - не стримує сліз мама Геннадія, пані Тетяна.

Востаннє вона розмовляла із сином 3 грудня, а 6-го числа він загинув. Військовий отримав мінно-вибухові поранення, несумісні з життям - попри те, що Геннадій був у бронежилеті і касці, уламок снаряду через праве плече прошив легені.

"Коли ми востаннє розмовляаґли, він казав: "Мама, скоро переможемо, скоро все буде добре! Не переживай, перемога буде за нами. Людей би, звичайно, побільше, але нічого, ми справляємось, у нас чудовий склад, скоро буду вдома", - каже Тетяна Гавриленко.

У Геннадія залишився син від першого шлюбу, також він з 8 років виховував сина дружини Ірини.

Військовий не дожив до свого 51-річчя один місяць і десять днів.

Вічна, світла пам'ять".

13
Краматорськ втратив ще одного Героя

До Краматорська прийшла скорботна звістка: у госпіталі Миколаєва після отриманої контузії помер 40-річний краматорчанин, морський піхотинець Максим Малимук.

Він закінчив 24 школу, після чого пройшов термінову службу в армії. Відслуживши, працював у рекламній агенції "Хамелеон", потім на деякий час перебрався до Києва, але згодом повернувся до рідного Краматорська.

3 березня 2022 року Максимові прийшла повістка з військкомату. Він був зарахований матросом-телеграфістом взводу управління дивізіону реактивної артилерії в/ч А2802..

Щоб не хвилювати маму, Валентину Миколаївну, Максим не повідомляв їй про свою участь у бойових діях, але отримана ним важка контузія говорить сама за себе. На жаль, організм не впорався, і Максим помер у шпиталі Миколаєва.

Похорон Максима Малімука відбудеться 16 грудня на Алеї слави Краматорска, о 9.20.

Допомога сім'ї: 4149 4991 3410 8511, Сахнова Валентина Миколаївна (матір).

Вічна пам'ять Герою...

14
У Краматорську пройшли похорони Ігоря Шпортюка

21 листопада, у Краматорську проводили в останню путь ще одного мешканця Краматорська, який загинув, захищаючи країну від російської навали.

Це Ігор Шпортюк, більш відомий у місті як кримінальний авторитет на прізвисько "Шкрок".

"Лінійний наглядач відділення зв‘язку взводу зв‘язку батальйону матеріального забезпечення 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка загинув поблизу села Максимівна Миколаївської області", - официально сообщает у Facebook Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Нагадаємо, що про загибель Ігоря Шпортюка стало відомо у другій половині серпня. Після 24 лютого, Ігор Шпортюк наполегливо намагався потрапити до армії, щоб захищати Україну, проте, з урахуванням його кримінального минулого та судимостей, здійснити це бажання йому вдалося не одразу. Близькі люди говорять, що бажання потрапити на фронт він пояснив так: "Хочу почати життя з чистого аркуша".

Він загинув під час ворожого мінометного обстрілу. Тіло загиблого бійця кілька місяців знаходилося на території, окупованій ворогом.

Цілком природно, що ставлення до Ігоря Шпортюка та його вчинків у місті було і є неоднозначним. "Він гідно виконував свій борг перед Державою. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! Вічна і світла пам‘ять!" - йдеться у повідомленні Донецького обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки.

15
На Алеї Слави у Краматорську попрощались ще з одним Героєм України

Сьогодні на Алеї Слави Краматорська попрощалися ще з одним Героєм України.

У Донецькому обласному центрі комплектування та соціальної підтримки розповіли, що солдат Проць Олег Вікторович, номер обслуги зенітне кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А7272, загинув 12.11.2022 р. в районі н.п. Площанка Красноріченської територіальної громади Сватівського району Луганської обл.

Особовий склад Донецького обласного ТЦК та СП та редакція видання приносять свої щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна і світла пам‘ять! Герої не вмирають!

Сторінок: [1] 2 3 ... 20