Повторюсь, хочется, чтобы государство попробывало подчиняться желаниям населения, а не наоборот.
Це як раз САМЕ ТОЙ випадок. Конституцію не кабмін призначив.
...А аналогия у вас неправильная...
Як раз правильна - на 100%.

...Я все-таки полагаю, что важнее, чтобы каждый человек чувствовал себя счастливым, и с таким настроением трудился на благо своей семьи...
Йєс!
Я теж так "полагаю". От і кажу: Я - украінець. Живу - в Україні. Де українців -
майже 80%. Ми маємо право бути "щасливими"? Ми маємо право отримувати інформацію на рідній мові? Ми (більшість) маємо право встановлювати правила гри, в решті-решт?
Та шо там балакать: ми
ВСІ обрали депутатів -> ті проголосовали Закон -> в законі написано "державна мова - одна". Блін, які питання? У чому проблема? Не подобається Закон? Бандитам теж де-які закони не подобаються, так шо? Треба їх теж зробити "щасливими", чи все ж таки грати за правилами більшості?
Ще раз по тому ж колу:
Вам ніхто не забороняє спілкуватись на будь-якій мові.
Вам ніхто не забороняє приймати і дивитись телепередачі на будь-якій мові.
Вам ніхто не забороняє купувати хоч-які фільми (на будь-якій мові) і дивитись до-схочу.
Вам ніхто не забороняє навчатись на рос. мові.
ШО ЩЕ? Шо ще повинна зробити більшість, шоб Вам (меншості) було комфортно? Відмовитись від СВОГО бажання "бути щасливими"? А чи не забагато Ви хочте, шановний?
І Ви напрасно не почули Портвейна.
Я - теж хочу "бути щасливим". І я буду безмежно "щасливий", коли Ви ліквідуєте ДАІ, техогляди, та познімаєте знаки обмеження швидкості. І не тільки я - купа людей стане щасливою в один момент.
А шоб я ще з більшою радістю "с таким настроением трудился на благо своей семьи" - Вам треба ліквідувати всі податки. Я буду Вам вдячний - безмежно. І ще купа людей. А зараз ми через це дуже "нещасні".
Ну так шо? Починаєте?
Чи все ж таки повернемось до здорового глузду?