а это о баранах, я так красиво не умею как Портников, поэтому цитирю,
надеюсь вам не надо конкретное упоминание последних поправок к закону о языках
что может быть глупее или наглее (но точно уж пренебрежительно и без уважения, как козлам): убеждать украинца, что он русский

Ця думка якраз і є головною у ставленні російського суспільства до влади. Влада вважає кожного окремого громадянина ідіотом, який просто зобов’язаний вірити в усі її вигадки, в усю цю телевізійну маячню. Той, хто не хоче вважати себе ідіотом, автоматично оголошується ворогом, йому починають телефонувати додому й погрожувати. Або рекомендувати: швидко ставай ідіотом, дурнику, бо інакше своїх дітей не побачиш!
Усе це ми вже спостерігали в Україні – і ще спостерігатимемо. Коли Президент Віктор Янукович говорить, що йому нічого не відомо про проблеми зі свободою слова в країні, він має нас за ідіотів. Коли глава Адміністрації Президента заявляє, що не розуміє, яка проблема в конфлікті інтересів у бізнесмена, який очолює СБУ, і нагадує, що права цього бізнесмена захищає Конституція, – він має нас за ідіотів. Коли Льовочкін запевняє, що падіння рейтингу Партії регіонів – свідчення поганої роботи соціологів, він має нас за ідіотів. Коли депутати від правлячої партії називають журналістів, які розповідають про чвари між ними, наклепниками, вони мають нас за ідіотів.
Ну чому ми маємо бути ідіотами? Щоб їм простіше жилося? Щоб вони обростали маєтками, заводами, статками? Щоб вони й далі руйнували країни, в яких ми живемо? Якесь дивне пояснення нашого тотального одуріння. Одуріння, якого так і не змогли дочекатися в Росії. І якого навряд чи дочекаються в Україні.
www.glavred.info