Саме зараз переглядаю календарне планування з української та зарубіжної літератури (тернопільське видання). І, щиро кажучи, відверто заздрю нинішнім школярам. Програма дійсно цікава. От тільки, боюся, що більшість старшокласників читатиме твори у скороченому, хрестоматійному, варіанті.
І, до речі, щодо предмету обговорення: 5 клас. Розділ "Світ дитинства й моральні цінності в літературі"
Уроки 52-53. Р. Бернс Чесна бідність
У. 54-60. М. Твен. Пригоди Т. Сойєра.
У. 61. А. Лінгрен. Пеппі... До речі, як на мене, краще включили б "Расмус-волоцюга", "Міо, мій Міо" або "Брати Левине Серце".
У. 64. "Меррі Попінс".
У. 65. "Вінні Пух"
У. 66. "Гаррі Поттер"
Як на мене, все нормально. Що заважає читати обидва твори? На жаль, "Хоббіт" у програмі відсутній. А у розділі "Літературна казка" він би не завадив.
А от програма 11 класу дійсно дещо здивувала. Наприклад, тим, що щільно вивчаються Пруст, Джойс, Кафка (7 уроків поспіль), Т. Манн, Брехт, Камю, Белль, Целан (12 уроків), але при цьому доводитися обирати щось одне з Буніна, Купріна, Цвейга та Горького. Теж саме з Голдінгом, Селінджером (як раз він для підлітків більш ніж актуальний), Апдайком, цілою плеядою фантастів.
Звісно, класно, що постмодерн є у програмі, але перекоси насторожують.
