Деякі люди запитують:
- Навіщо ти стоїш на майдані, навіщо стримуєш барикади та ризикуєш, навіщо мерзнеш і витрачаєш свій час?
Пояснюю:
- Я терпів те що президент сидів, що прем'єр-міністр не знає Української мови, терпів Межигір'я за наш рахунок, терпів перекриті дороги заради їх кортежів, терпів вертоліт президента який є одним з найдорожчих і теж за наш рахунок, терпів нові закони кожен місяць, незрозуміле збільшення податків, відкрите розкрадання бюджет, терпів навіть те що його син став мільярдером за один рік і теж за наш рахунок, ще багато чого можна терпіти.
Але я ніколи не зможу пробачити такого звірячого побиття простих людей, завдяки яким з'явилося це Межигір'я і ця скарбниця, біля якої так добре пригрілася нинішня влада. Ніколи не прощу побиття жінок, простих людей, студентів, дівчат і молодих хлопців.
Влада забула, що вона працює на народ, а не народ на неї, ніколи не пробачу, що за сплачені мною податки, цей беркут так по звірячому виконував цей наказ.
У мене росте син і я не хочу щоб у цій країні, не порушуючи законів він чогось боявся і відчував себе рабом. Це вільна країна і ми вільний народ, не одній людині не дозволено так знущатися над людьми, бо ми і є Україна. Ось чому я на майдані, люди боріться за свої права, боріться за майбутнє своїх дітей, боріться за свою країну, тому що тільки завдяки нам вони стали олігархами і вони про це забули.
Ігор Тихийвовк